«Ода краю моєї
долі»
(до 80 - річчя від дня народження Олександра Галкіна)
«Скупаймося в любові.
В любові поета до
свого рідного
охтирського краю …»
Ю.Романюк
Шановні користувачі !
До вашої уваги віртуальна виставка-присвята життю і
творчості Олександра Івановича Галкіна, охтирського історика і краєзнавця,
письменника і журналіста, члена Національної
спілки журналістів України,охтирського товариства «Просвіта» ім.Т.Г.Шевченка,
наставника і громадського діяча, актора, творчо обдарованої і невтомної людини.
Олександр Іванович 25 років очолював створене
ним же,Охтирське міськрайонне літературно – мистецьке об’єднання «Заспів»,
звідки вийшло чимало молодих поетів і письменників!
Які б твори
Олександра Івановича не читав, вони невід’ємні від його долі і рідної Охтирщини.
І чим частіше читаєш їх, тим більше як
на диво, хочеться читати…
Хвала, що є в майбутнє віра!
Без віри - що то за
життя.
Але по пройденому
міряй
Свій шлях в далеке
майбуття
(О.І. Галкін)
Олександр Іванович Галкін народився
1 вересня 1935 року на хуторі Бузовик, Розсоховатської сільської
ради Охтирського району в родині хліборобів. Закінчивши семирічку, навчався в Українському аерогеодезичному підприємстві Головного управління геодезії і
картографії Міністерства внутрішніх справ у Києві. По закінченні працював техніком-топографом.
Після служби в армії працював ливарником у м. Рибінськ Ярославської області. Згодом
переїхав на Охтирщину, влаштувався слюсарем-складальником на завод «Промзв’язок».
Закінчив десять класів у школі робітничої молоді й поступив на заочний відділ історичного факультету Сумського педагогічного університету ім. А.С
Макаренка. Після двох курсів навчання перевівся до Харківського університету
ім. О.Горького і у 1969 році отримав диплом вчителя історії
і суспільствознавства. Працював у школах району та міста, згодом директором
Будинку вчителя, директором Охтирського краєзнавчого музею.
Друкуватись почав з 1958 року. Активне
творче піднесення для О.Галкіна розпочалося, коли він долучився до
літературного об’єднання, яке діяло при
редакції газети «Прапор перемоги» .Часто їздив тоді у м.Суми на з’їзди молодих
письменників і засідання сумського літоб’єднання. Там познайомився з молодими
поетами, прозаїками і літературознавцями – М.Даньком, Є.Васильченком,
А.Воропаєм, П.Ключиною та ін. Творчі
зв’язки надихали О.Галкіна на нові здобуття, на художнє покращення літературного
доробку.
Його поеми, оповідання, нариси, дослідження, розвідки одержували схвальні відгуки читачів,особливо віршована художньо – документальна повість «Ізгой» (2000 рік видання) та історичний роман «Смолоскипи запалено» (2000). Збірка поезій,
пісень, замальовок
«Невичерпні криниці рідної землі»
побачила світ у 2010 році.
У 2012 році - нова збірка «Дике
поле». В ній представлені різножанрові поетичні
твори, які всебічно розкривають як історичне минуле рідного краю
так і перипетії сьогодення.
Активно виступає в альманахах «Охтирськими
стежинами», «Слобожанщина». У книгах «Глодомор на Сумщині,1932 – 1933», «Злочин»( Австралія) вміщено
його нариси про голод у Охтирському
районі, нариси про репресованих земляків – письменника громадського діяча І.П.Багряного, вченого селекціонера –
генетика Г.М.Кучмая, підготовлені для науково – документальної серії книг «Реабіілітовані історією». Його твори
друкуються у закордоних часописах – «Вільна думка» (Австралія), «Свобода» та «Українські вісті»(США). Галкін
О.І. мав і має творчі зв’язки з видатними українцями в далекій діаспорі –
письменниками, видавцями Д.Нитчинком, Ю.
Борцем, В.Онуфрієнком, П.Кардашом з Австралії, В. Краховцем з Нової Зеландії,
П.Балицьким з Данії, Ю.Фостуном з Англії, А. Лисим, засновником фундації ім.
І.Багряного та інш.
З 1980 по 2005 роки (25 років) - незмінний керівник
охтирського літературно-мистецького
об’єднання «Заспів». Це літоб’єднання
видало чотири альманахи місцевих
авторів «Охтирськими стежинами».
Зараз член Національної спілки
журналістів України на заслуженому відпочинку, але в сфері красного
писання працює плідно й активно,
займається просвітницькою та громадською діяльністю.
Справді,
треба мабуть вміти розподіляти час і сили так, аби завжди бути на бурхливих
хвилях нестримних років творчого життя.
Творчий
доробок автора
у фондах районної центральної бібліотеки
Галкін О.
Невичерні криниці рідної землі : поезії, пісні, замальовки, етюди, думки
мимохідь // О.І.Галкін-Суми: ВВП «Мрія» ТОВ, 2010.- 66с.
Ця книга - згусток вибраних поезій, написаних упродовж півстоліття, з яких
так струменить любов автора до радного краю, яка не може не сколихнути читача.
Галкін О.І.
Ізгой : поема про Івана Багряного. // О.І.Галкін - Лебедин: ВВ «Білий лебідь», 1996.-
171 с.
Це – оповідь про незламного борця за волю України, письменника, поета,
публіциста та громадсько – політичного діяча Івана Павловича Багряного, що
народився в містечку Охтирка
Галкін О. І.
Дике Поле.- Суми: видавничо-виробниче підприємство «Мрія» ТОВ, 2012.-64 с
Публікації в книгах та збірниках
Галкін О. Факти вперта річ //
Голодомор на Сумщині 1932-1933 : збірник.
- Суми: Ред. - вид. відділ
облуправління по пресі, 1993.- С.23- 29
Олександр Галкін
: поезія //Муза вічна…: альманах
Охтирського літературно-мистецького обєднання «Заспів». Випуск п’ятий /Упорядн.Анатолій
Дудченко; авт.передм.Олексій Ковалевський.-Х.:Майдан, 2008.- С.5-16.
Галкін О. В останню мить : Новела // Слобожанщина: альманах
літераторів Сумщини. - Вип.7.- Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 2001.- С.83-86
Галкін О.І. Дикі місця: уривок
роману // Слобожанщина: альманах літераторів
Сумщини. - Суми: ВВП «Мрія» ЛТД, 1993.-С.98 -104
______________________________________________
До вашої уваги віртуальна виставка-присвята життю і
творчості Олександра Івановича Галкіна, охтирського історика і краєзнавця,
письменника і журналіста, члена Національної
спілки журналістів України,охтирського товариства «Просвіта» ім.Т.Г.Шевченка,
наставника і громадського діяча, актора, творчо обдарованої і невтомної людини.
Олександр Іванович 25 років очолював створене
ним же,Охтирське міськрайонне літературно – мистецьке об’єднання «Заспів»,
звідки вийшло чимало молодих поетів і письменників!
Які б твори
Олександра Івановича не читав, вони невід’ємні від його долі і рідної Охтирщини.
І чим частіше читаєш їх, тим більше як
на диво, хочеться читати…
Після служби в армії працював ливарником у м. Рибінськ Ярославської області. Згодом
переїхав на Охтирщину, влаштувався слюсарем-складальником на завод «Промзв’язок».
Закінчив десять класів у школі робітничої молоді й поступив на заочний відділ історичного факультету Сумського педагогічного університету ім. А.С
Макаренка. Після двох курсів навчання перевівся до Харківського університету
ім. О.Горького і у 1969 році отримав диплом вчителя історії
і суспільствознавства. Працював у школах району та міста, згодом директором
Будинку вчителя, директором Охтирського краєзнавчого музею.
Друкуватись почав з 1958 року. Активне
творче піднесення для О.Галкіна розпочалося, коли він долучився до
літературного об’єднання, яке діяло при
редакції газети «Прапор перемоги» .Часто їздив тоді у м.Суми на з’їзди молодих
письменників і засідання сумського літоб’єднання. Там познайомився з молодими
поетами, прозаїками і літературознавцями – М.Даньком, Є.Васильченком,
А.Воропаєм, П.Ключиною та ін. Творчі
зв’язки надихали О.Галкіна на нові здобуття, на художнє покращення літературного
доробку.
Його поеми, оповідання, нариси, дослідження, розвідки одержували схвальні відгуки читачів,особливо віршована художньо – документальна повість «Ізгой» (2000 рік видання) та історичний роман «Смолоскипи запалено» (2000). Збірка поезій,
пісень, замальовок
«Невичерпні криниці рідної землі»
побачила світ у 2010 році.
У 2012 році - нова збірка «Дике
поле». В ній представлені різножанрові поетичні
твори, які всебічно розкривають як історичне минуле рідного краю
так і перипетії сьогодення.
Активно виступає в альманахах «Охтирськими
стежинами», «Слобожанщина». У книгах «Глодомор на Сумщині,1932 – 1933», «Злочин»( Австралія) вміщено
його нариси про голод у Охтирському
районі, нариси про репресованих земляків – письменника громадського діяча І.П.Багряного, вченого селекціонера –
генетика Г.М.Кучмая, підготовлені для науково – документальної серії книг «Реабіілітовані історією». Його твори
друкуються у закордоних часописах – «Вільна думка» (Австралія), «Свобода» та «Українські вісті»(США). Галкін
О.І. мав і має творчі зв’язки з видатними українцями в далекій діаспорі –
письменниками, видавцями Д.Нитчинком, Ю.
Борцем, В.Онуфрієнком, П.Кардашом з Австралії, В. Краховцем з Нової Зеландії,
П.Балицьким з Данії, Ю.Фостуном з Англії, А. Лисим, засновником фундації ім.
І.Багряного та інш.
З 1980 по 2005 роки (25 років) - незмінний керівник
охтирського літературно-мистецького
об’єднання «Заспів». Це літоб’єднання
видало чотири альманахи місцевих
авторів «Охтирськими стежинами».
Зараз член Національної спілки
журналістів України на заслуженому відпочинку, але в сфері красного
писання працює плідно й активно,
займається просвітницькою та громадською діяльністю.
Справді,
треба мабуть вміти розподіляти час і сили так, аби завжди бути на бурхливих
хвилях нестримних років творчого життя.
Галкін О.
Невичерні криниці рідної землі : поезії, пісні, замальовки, етюди, думки
мимохідь // О.І.Галкін-Суми: ВВП «Мрія» ТОВ, 2010.- 66с.
Ця книга - згусток вибраних поезій, написаних упродовж півстоліття, з яких
так струменить любов автора до радного краю, яка не може не сколихнути читача.
Для широкого кола читачів….
Галкін О.І.
Ізгой : поема про Івана Багряного. // О.І.Галкін - Лебедин: ВВ «Білий лебідь», 1996.-
171 с.
Це – оповідь про незламного борця за волю України, письменника, поета,
публіциста та громадсько – політичного діяча Івана Павловича Багряного, що
народився в містечку Охтирка
Галкін О. І.
Дике Поле.- Суми: видавничо-виробниче підприємство «Мрія» ТОВ, 2012.-64 с
У збірці представлено різножанрові поетичні твори, які всебічно
розкривають, як історичне минуле краю,
так і перипетії політичних негараздів сьогодення. Рядки віршів
насичені душевним болем автора за долю України, торкаються проблем духовності, єдності з природою.
Для широкого кола читачів
Пропонуємо Вам ознайомитися
«Це моя Україна!», яка
присвячена
нашому земляку
– відомому на Охтирщині
та за
її межами художнику,
Івану Григоровичу Шаповалу